Команда спільноти
Григорій Tij - сайт і зустрічі «Вайб Південь Франції»
Григорій Tij допомагає «Вайб Південь Франції» від самого першого кемпінгу в травні 2025 року: разом із засновницею Анастасією Tij влаштовує зустрічі, зробив цей сайт і відповідає за все технічне в проєкті. У Франції він із 2018 року, живе між Монпельє й Тулузою, за фахом - DevOps-інженер.
Далі Григорій розповідає сам.
Звідки я
Я з Пензи. До Франції переїхав у серпні 2018 року і, як багато хто з нас, почав з університету Paul-Valéry в Монпельє, з курсів французької для іноземців. Два роки, з вересня 2018-го до травня 2020-го, вчив мову, а тоді вступив до приватної школи École Brassart на бакалаврат за фахом «режисер 3D-анімації та VFX»: моделювання, комп’ютерна графіка, усе те, з чого роблять кіно й ігри.
Саме там стався поворот, якого я не чекав. Курс ішов із поглибленим програмуванням - Python, скрипти на MEL для Maya, - і мене потроху відносило туди, де код важить більше за картинку: у розробку та інженерію. Три роки навчання, з 2020-го до літа 2023-го, і диплом бакалавра. Вчилися ми впереміш французькою та англійською: один курс однією мовою, наступний іншою, і французька від цього трохи просіла. Довелося повернутися на курси в Paul-Valéry і за два-три семестри дотягнути її до C1.
Чим я займаюся
Далі я оформився як мікропідприємець і почав працювати за фахом. Тепер я DevOps-інженер: беру замовлення від кількох фірм із Німеччини й будую для них інфраструктуру - ту невидиму частину, на якій тримаються сайти й сервіси. Кластери Kubernetes, конвеєри збирання й викладання, моніторинг, що будить раніше, ніж щось помітять користувачі, захищені тунелі між серверами, скрипти, які роблять рутину замість людей.
Узагалі код я пишу з 2017 року, ще до Франції: спершу сам, на сторонніх задачках, далі дедалі серйозніше, зокрема з рендер-фермами для 3D, де знадобилася моя перша професія. Виходить, з кодом я вже років вісім, а DevOps-інженером працюю з 2023 року, і саме цей досвід у мене найглибший.
Франція вздовж і впоперек
За ці роки я з’їздив Францію вздовж і впоперек і чимало находився Європою - і містами, і стежками. Був в Андоррі й у Монако. Та найдужче мене тримають Альпи, особливо з боку Аннесі. Ми з Настею їздимо туди майже щовесни, і щоразу як уперше.
Країну я знаю непогано, тутешніх російськомовних теж. Може, тому мені так цікаво те, що ми робимо.
Як ми збиралися раніше
Ще до пандемії, у 2018-2020 роках, ми, студенти-русофони, збиралися на вечірки по десять-тридцять людей, гуляли парками, розважалися як уміли. Потім прийшла пандемія, і всіх нас наче придавило. У 2021-му ми потроху вибралися, але вже якимись прив’ялими: збиралися рідше, без колишнього запалу, а там і зовсім розбрелися хто куди.
І тільки коли ми почали з кемпінгу у 2025 році, люди знову стали розворушуватися: знову знайомитися, знову збиратися великими компаніями. Народ потроху відтає, і я радий, що ми доклали до цього руку.
Як я опинився у «Вайбі»
Я з «Вайбом» від самого початку - з першого кемпінгу, який ми затіяли разом із Настею. Потім на пів року пішов у свої справи й роботу, а десь із квітня 2026 року пірнув у все це з головою, і відтоді всі зустрічі ми організовуємо разом. Як усе починалося, Настя розповідає на своїй сторінці.
Мене зачепила сама ідея. Зустрічі в нас неформальні: про політику там не говорять, свої клопоти можна лишити за порогом і просто розмовляти. Відпочити душею й тілом. Спільнота вийшла дуже дружньою і швидко почала рости.
Закулісся
Скажу чесно: підготовка зустрічей буває цікавішою за самі зустрічі. Їздимо по закупи, продумуємо кожну дрібницю й робимо ще сотню справ, яких гості так і не побачать. У нас є правило: не повторюватися. Кожна зустріч своя й ні на що не схожа. Однакові щотижневі посиденьки - саме та колія, у яку ми не хочемо з’їхати: хочеться робити багато, по-різному й добре. Що з цього вийшло, видно в афіші подій.
Усе це ми робимо як волонтери, у складчину, і нічого на цьому не заробляємо. Але ідей дедалі більше, пропозиції надходять, і хочеться виростити з проєкту щось значно більше, ніж він є сьогодні.
Сайт і технології
Цей сайт здебільшого зробив я, і все технічне в проєкті теж на мені: веду його й розвиваю далі. Мені подобається, що досвід, набраний на чужих серверах, тут працює на своїх: людина шукає «російськомовні в Монпельє» і знаходить не порожню видачу, а живу спільноту й чат російськомовних півдня Франції.
Як влаштований проєкт і хто ще його робить, розповідаємо на сторінці «Про проєкт «Вайб Південь Франції»». Написати нам можна на пошту проєкту: contact@vibe-sud-france.com.