Похід до замку Montferrand та озера Cécélès — як це було

Як домовлялися

Ідею запропонував один з учасників ще на початку місяця: зробити рандоне до Château de Montferrand — руїн середньовічного замку XII століття, що стоять над долиною поруч із горою Pic Saint-Loup. 1 березня організаторка оформила це у спільний анонс: місце мальовниче, стежки прості, «підійде навіть для неспішної прогулянки», можна взяти пледи й смаколики та провести день на природі. Дату призначили на неділю, 29 березня.

Далі запис ріс на очах: 2 березня — «нас збирається вже близько 15 людей», до середини місяця — близько 20, включно з п’ятьма юними мандрівниками від 6 до 11 років, а за чотири дні до походу — вже близько 40 людей разом із дітьми. Для сімей з дітьми організаторка спеціально запускала опитування: вік дитини просили написати в коментарі, щоб підібрати маршрут, комфортний для всіх.

Через таке зростання групи план змінили на ходу: пікнік перенесли від замку до озера Lac de Cécélès за десять хвилин їзди. Вийшов формат «два місця за один день» — прогулянка до руїн, потім переїзд і спільний стіл біля води. Хто хотів приєднатися лише до пікніка, приїжджав одразу до озера на 13:00.

Логістика

Збір призначили на 11:15–11:30 на парковці біля замку, точку зустрічі скинули координатами. Хто без машини — об’єднувалися: організаторка через особисті повідомлення збирала, хто їде машиною й у кого є вільні місця, а підтвердженим пасажирам протягом тижня надсилала контакти водія та точку збору. Напередодні в чаті навіть нагадали: «у нас є кілька вільних місць у машинах».

Про екіпірування питали просто в чаті: «як для рандоне чи можна просто кроси?» — «Можна кросівки». Список із собою був простий: зручне взуття, вода, щось смачне до спільного пікніка, плед і гарний настрій. Пізніше додали: складані столики та стільці — у кого є і хто машиною, м’ячі, бадмінтон, повітряні змії та гітара «тільки вітаються». Прогноз обіцяв близько +15 і мінливу хмарність.

Окрема деталь тієї ночі: із суботи на неділю Франція переводила годинники на літній час. «Тож кава в термосах нам не завадить», — написала організаторка напередодні.

Як минуло

Зранку було сонячно й дуже вітряно — у чаті жартували про вітер, але «загалом ніхто не злякався, всі їдуть». З того, що не збулося: «Є гітара, музиканта немає» — гітарист так і не знайшовся. До 11:15 почали з’їжджатися («Ку-ку! Ми на парковці»), об 11:42 група вийшла на маршрут: «Хлопці, ми пішли».

До 12:45 піднялися до замку. Нагорі дуло по-справжньому — з чату питали: «Вас там не здуло? Такий вітрище», з маршруту відповідали: «Нам добре». Біля руїн влаштували велику фотосесію з панорамами на гори й гаригу — середземноморське рідколісся, крізь яке йде стежка. Стежка, до речі, нескладна, але з візочками туди не можна.

Після спуску всі переїхали до озера. На третю годину в чаті з’явилися фото біля води: «Ось таке озеро в нас», «На райончику». Учасниця з малою дитиною, як і планувала, приєдналася лише до пікніка. Увечері в чат виклали десятки фотографій — дампи від організаторки та щонайменше трьох учасників, а підсумок підбили коротко: «Усім дякую за цей прекрасний день. Було класно» і «Так, ми кинули виклик вітру й сонцю :))».

Якщо зберетеся з нами в наступний похід

Маршрути у спільноті підбирають під реальний склад групи — з дітьми й без підготовки йти можна; візочок не пройде. Кросівок достатньо, вода обов’язкова, їжа — складчиною до спільного столу. Запис і розподіл по машинах відбуваються в чаті спільноти за тиждень-два до дати: стежте за анонсами — наступний виїзд народжується там само, де народився цей. До речі, саме в цьому поході домовлялися про літні плани — а слідом спільнота відкрила сезон великим шашликом у Saint-Just.